бідана

[bidɑnɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Література) –

    У народній творчості та фольклорі: уособлення біди, нещастя, лиха; персонаж, що символізує страждання або горювання.

  2. (Лінгвістика) –

    У переносному значенні, розмовне: про людину, яка постійно потрапляє в неприємності, має невдахи або викликає співчуття своїм важким становищем.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бідан, р. бідана, д. біданові, з. бідана, о. біданом, м. бідані, к. бідане

Більше записів