беззгучно
[bɛzzɦut͡ʃno] Прислівник
Буква:Б
Значення
- (Лінгвістика) –
Не видаючи звуків, без жодного звуку; повністю тихо.
- (Лінгвістика) –
У фонетиці: про вимову звуків, зокрема приголосних, без участю голосу, коли голосові зв’язки не вібрують; глухо.