безземелля

[bɛzzɛmɛlljɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Соціологія) –

    Стан, соціальне становище, коли людина, сім’я або група населення не має земельної власності або наділу для ведення сільського господарства.

  2. (Історія) –

    Історична та економічна категорія, що означає масове позбавлення селян права володіння землею, характерне для феодальних та ранньокапіталістичних суспільств.

  3. (Геологія) –

    Відсутність або гостра нестача придатної для обробітку або проживання землі в певному регіоні.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. безземелля, р. безземелля, д. безземеллю, з. безземелля, о. безземеллям, м. безземеллі, к. безземелля

Більше записів