1. (біол.) Відсутність зародка в насінні або яйці, що робить неможливим його розвиток у новий організм; стан, коли клітина (наприклад, яйцеклітина) не містить ядра або воно не здатне до подальшого ділення.
2. (перен., книжн.) Відсутність внутрішнього потенціалу, життєвих сил, творчого початку для розвитку, зростання або відродження чого-небудь (ідей, руху, інституції).