1. Позбавлений сильної волі, рішучості, здатності приймати самостійні рішення та наполегливо домагатися мети; слабовільний, м’якотілий.
2. Позбавлений внутрішньої сили, енергії, виразності; в’ялий, безсилий (про вигляд, поведінку, рухи тощо).
безвольний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Намагався уявити себе, як це він сидить перед Сергєєвим і жадібно, по-шакалячому жує хліб… От сидить і жує хліб… Безвольний, розчавлений, не здібний зігнорувати все і гордо вмерти, згаснути… Д і р к а в і д б у б л и к а! Так скоро!… — Невідомий автор
Частина мови: прикметник () |