безвідлунний
[bɛzʋidlunnɪj] Прикметник
Буква:Б
Значення
- (Фізика) –
Такий, що не має відлуння, не породжує луни; де звук не відбивається, не повторюється.
- (Лінгвістика) –
Переносно: такий, що не знаходить відгуку, реакції, підтримки; безвідповідний, безрезультатний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. безвідлунний, р. безвідлунного, д. безвідлунному, з. безвідлунного, о. безвідлунним, м. безвідлуннім