1. Який триває дуже довго, не має кінця в часі; вічний, нескінченний.
2. Який існував дуже давно, у незапам’ятні часи; давній, прадавній.
3. У поетичній мові: такий, що позбавлений життя, мертвий; неживий.
Словник Української
Буква
1. Який триває дуже довго, не має кінця в часі; вічний, нескінченний.
2. Який існував дуже давно, у незапам’ятні часи; давній, прадавній.
3. У поетичній мові: такий, що позбавлений життя, мертвий; неживий.