Значення
- (Психологія) –
Стан крайнього психічного збудження, що супроводжується втратою самоконтролю, нестримними, часто небезпечними діями або несамовитій поведінці; божевілля, несамовите шаленство.
- (Психологія) –
(у переносному значенні) Надмірна, нестримна, пристрасна захопленість чимось, що досягає ступеня фанатизму або одержимості.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. безумствування, р. безумствування, д. безумствуванню, з. безумствування, о. безумствуванням, м. безумствуванні, к. безумствування