безумірність

Значення

1. (Філософія) –

   Власна назва, що позначає філософсько-етичну категорію в українській релігійній та національній думці (переважно початку XX століття), яка характеризує ідеал безмежної, всеосяжної любові, жертовності та служіння, що виходять за межі звичайної людської міри й розуміння.

2. (Філософія) –

   У ширшому вжитку — стан або якість того, що є безмірним, не має меж у кількісному або якісному вираженні; надмірність, крайній ступінь прояву чогось.

Правопис та відмінювання