Значення
- (Психологія) –
Властивість за значенням прикметника “безугавний”; відсутність угав (звичок, навичок, пристосованості до чогось), недосвідченість, невправність.
- (Лінгвістика) –
Заст. Відсутність обмежень, перешкод; нестримність, нездержаність (перев. у прояві почуттів).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. безугавність, р. безугавності, д. безугавності, з. безугавність, о. безугавністю, м. безугавності, к. безугавносте