Значення
- (Філософія) –
Властивість або стан того, що не має тіла, фізичної оболонки, матеріального втілення; безтілесність.
- (Філософія) –
У філософії та релігії — поняття, що позначає ідеальну сутність, дух, який існує поза матерією та не має фізичної форми.
- (Література) –
У художній літературі та містичних творах — стан привида, духу, що позбавлений плоті; істота, що позбавлена тілесності.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. безтілість, р. безтілості, д. безтілості, з. безтілість, о. безтілістю, м. безтілості, к. безтілосте