Властивість або стан того, що не має фізичного тіла, матеріальної оболонки; імматеріальність, невтіленість.
У філософії та релігії — поняття, що позначає природу сутностей (наприклад, духу, душі, Бога), які існують поза матеріальним світом і не мають тілесного вияву.
У мистецтві та літературі — образна характеристика чогось ефірного, неосяжного, що позбавлене чітких форм або матеріальної щільності.