Значення
- (Психологія) –
Властивість або стан того, хто є безсилим; нездатність діяти, чинити опір, впливати на хід подій через брак фізичних, моральних або інших сил.
- (Соціологія) –
Відсутність влади, повноважень або можливості щось зробити, змінити; безпорадність.
- (Медицина) –
У медицині та психології — стан різкої втрати сили, немічності; астенія.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. безсилість, р. безсилості, д. безсилості, з. безсилість, о. безсилістю, м. безсилості, к. безсилосте