Значення
- (Філософія) –
Властивість або стан того, що не викликає сумнівів, суперечок або заперечень; незаперечність, очевидність.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. безспірність, р. безспірності, д. безспірності, з. безспірність, о. безспірністю, м. безспірності, к. безспірносте