Властивість або стан того, що не викликає сумнівів, суперечок або заперечень; незаперечність, очевидність.
безспірність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Властивість або стан того, що не викликає сумнівів, суперечок або заперечень; незаперечність, очевидність.
Відсутні