безсмертник

Значення

1. (Ботаніка) –

   Рід однорічних або багаторічних трав’янистих рослин родини айстрових, поширених переважно в помірних областях Євразії, з сухими, жорсткими, часто яскраво забарвленими квітковими обгортками, що довго не в’януть; представники цього роду (Helichrysum).

2. (Ботаніка) –

   Народна назва кількох видів рослин родини айстрових, що мають сухі, лускоподібні квіткові обгортки, які зберігають форму та колір після висушування (наприклад, цмин пісковий, а також гомфрена, статице та інші сухоцвіти).

3. (Релігія) –

   Заст. або поет. Той, хто безсмертний; той, хто набув безсмертя.

Правопис та відмінювання

Синоніми & Антоніми