безсловесність

1. Властивість або стан за значенням прикметника “безсловесний”; відсутність здатності говорити, мовчання.

2. Відсутність письмових джерел, документів, свідчень; неможливість підтвердити щось на письмі.

3. Покірність, безвідмовність, повна слухняність, нездатність чи небажання висловлювати власну думку чи чинити опір.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |