1. Властивість або стан, коли відсутні слова, мовчання; невисловленість думок, почуттів або переживань, які можна відчути або зрозуміти без вербального висловлювання.
2. У мистецтві (особливо в театрі, кіно, танці) — художній засіб або якість твору, що полягає у вираженні ідей, емоцій або розвитку дії через пластику, міміку, жести, рух або інші невербальні форми комунікації замість діалогів чи тексту.
3. У психології та спілкуванні — стан глибокої внутрішньої тиші, спокою або зосередженості, при якому мовчання стає значущим елементом комунікації або самопізнання.