безслівність

[bɛzsliʋnistʲ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Властивість або стан, коли відсутні слова, мовчання; невисловленість думок, почуттів або переживань, які можна відчути або зрозуміти без вербального висловлювання.

  2. (Мистецтво) –

    У мистецтві (особливо в театрі, кіно, танці) — художній засіб або якість твору, що полягає у вираженні ідей, емоцій або розвитку дії через пластику, міміку, жести, рух або інші невербальні форми комунікації замість діалогів чи тексту.

  3. (Психологія) –

    У психології та спілкуванні — стан глибокої внутрішньої тиші, спокою або зосередженості, при якому мовчання стає значущим елементом комунікації або самопізнання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. безслівність, р. безслівності, д. безслівності, з. безслівність, о. безслівністю, м. безслівності, к. безслівносте

Більше записів