Значення
- (Соціологія) –
Стан, коли людина не має постійного житла, місця проживання та необхідного догляду, часто супроводжується відсутністю законного опікуна (для дітей) або соціальних зв’язків.
- (Соціологія) –
Явище в суспільстві, що характеризується наявністю осіб, які через різні обставини (соціально-економічні, сімейні, психологічні) позбавлені житла та постійного місця перебування.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. безпритульність, р. безпритульності, д. безпритульності, з. безпритульність, о. безпритульністю, м. безпритульності, к. безпритульносте