Стан, коли людина не має постійного житла, місця проживання та необхідного догляду, часто супроводжується відсутністю законного опікуна (для дітей) або соціальних зв’язків.
Явище в суспільстві, що характеризується наявністю осіб, які через різні обставини (соціально-економічні, сімейні, психологічні) позбавлені житла та постійного місця перебування.