безпричасність

[bɛzprɪt͡ʃɑsnistʲ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Філософія) –

    Властивість за значенням прикметника “безпричасний”; стан, коли щось або хтось не має жодного стосунку до певної події, явища чи ситуації; відсутність участі, причетності.

  2. (Лінгвістика) –

    У лінгвістиці: відсутність у дієслова форми дієприкметника, що утворюється від минулого часу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. безпричасність, р. безпричасності, д. безпричасності, з. безпричасність, о. безпричасністю, м. безпричасності, к. безпричасносте

Більше записів