безпричасність

1. Властивість за значенням прикметника “безпричасний”; стан, коли щось або хтось не має жодного стосунку до певної події, явища чи ситуації; відсутність участі, причетності.

2. У лінгвістиці: відсутність у дієслова форми дієприкметника, що утворюється від минулого часу.

Приклади:

Відсутні