Значення
- (Техніка) –
Властивість або стан, за якого щось не має провалів, дефектів, несправностей або збоїв; надійність, безвідмовність функціонування технічних систем, механізмів, процесів.
- (Психологія) –
У переносному значенні — непохитність, стійкість, здатність не давати збоїв у діяльності, роботі або поведінці людини, організації тощо.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. безпровальність, р. безпровальності, д. безпровальності, з. безпровальність, о. безпровальністю, м. безпровальності, к. безпровальносте