безпробудність

Властивість за значенням прикметника “безпробудний”; стан, коли хтось або щось не прокидається, не приходить до тями, не припиняється; глибокий, міцний сон або непритомність.

Переносно: стан повної байдужості, апатії, спричинений втомою, звичкою або моральною втомленістю; нездатність до активного сприйняття дійсності.

Приклади:

Відсутні