Стан повної безпорадності, неможливості впоратися з чим-небудь, відсутності сил або засобів для дій; безвихідь.
безпорада
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Стан повної безпорадності, неможливості впоратися з чим-небудь, відсутності сил або засобів для дій; безвихідь.
Відсутні