1. Представник одного з основних напрямів старообрядництва (старовірства), який відкидає священство та церковну ієрархію, вважаючи, що справжнє священство зникло після церковних реформ патріарха Никона в XVII столітті; послідовник безпопівщини.
2. У переносному значенні: людина, яка категорично заперечує авторитети, відмовляється визнавати будь-яке керівництво або встановлені правила.