безопорність

1. Фізичне явище або стан, за якого тіло не має точки опори, не контактує з жодною поверхнею, що підтримує його вагу, наприклад, під час вільного падіння або перебування на орбіті.

2. У техніці та інженерії — властивість конструкції або механізму, який функціонує без звичайних опорних елементів (наприклад, безопорний двигун, безопорна підвіска).

3. У переносному значенні — стан невизначеності, відчуття втрати точки опори в житті, соціальному становищі або психологічному стані.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |