Значення
- (Фізика) –
Фізичне явище або стан, за якого тіло не має точки опори, не контактує з жодною поверхнею, що підтримує його вагу, наприклад, під час вільного падіння або перебування на орбіті.
- (Техніка) –
У техніці та інженерії — властивість конструкції або механізму, який функціонує без звичайних опорних елементів (наприклад, безопорний двигун, безопорна підвіска).
- (Психологія) –
У переносному значенні — стан невизначеності, відчуття втрати точки опори в житті, соціальному становищі або психологічному стані.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. безопорність, р. безопорності, д. безопорності, з. безопорність, о. безопорністю, м. безопорності, к. безопорносте