Значення
- (Інформаційні технології) –
Властивість системи, коду або структури, яка характеризується відсутністю надлишкових, зайвих елементів або інформації; стан, у якому кожен компонент є необхідним і достатнім для функціонування цілого.
- (Математика) –
У математиці, інформатиці та теорії систем — принцип організації, за якого система не містить резервних або дублюючих компонентів, що робить її мінімалістичною та оптимальною, але потенційно більш вразливою до збоїв.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. безнадлишковість, р. безнадлишковості, д. безнадлишковості, з. безнадлишковість, о. безнадлишковістю, м. безнадлишковості, к. безнадлишковосте