Значення
- (Медицина) –
Властивість або стан, що характеризується відсутністю застосування будь-яких лікарських препаратів (медикаментів) для лікування, профілактики або підтримки здоров’я, зазвичай шляхом використання альтернативних немедикаментозних методів.
- (Медицина) –
Принцип або підхід у медицині, оздоровленні чи терапії, що ґрунтується на усуненні причин захворювань без призначення фармацевтичних засобів, на противагу класичній фармакотерапії.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. безмедикаментозність, р. безмедикаментозності, д. безмедикаментозності, з. безмедикаментозність, о. безмедикаментозністю, м. безмедикаментозності, к. безмедикаментозносте