1. Відсутність майна, матеріальних цінностей; бідність, малозабезпеченість.
2. Істор. Соціальний стан особи, яка не володіє нерухомістю (землею, будинком тощо) та основним засобом виробництва, характерний для пролетаріату та селян-батраків.
безмаєтність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |