безматень

[bɛzmɑtɛnʲ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Література) –

    Безматень — власна назва, що позначає персонажа українського фольклору, зокрема колядок та обрядових пісень, який постає як уособлення бездітності або сиротства; символічна фігура, що не має матері.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. безматень, р. безматня, д. безматневі, з. безматень, о. безматнем, м. безматневі, к. безматню

Більше записів