Відсутність або втрата чітких критеріїв, пропорцій або міри для оцінки, сприйняття чи відтворення чого-небудь, що призводить до спотвореного уявлення про розміри, значення або важливість явища, об’єкта чи події.
У мистецтві та архітектурі — художній прийом або властивість композиції, коли зображення або об’єкти позбавлені чітких масштабних відношень, що ускладнює визначення їхніх реальних розмірів і створює ефект умовності, сюрреалістичності.
У переносному сенсі — невизначеність, розмитість соціальних, етичних чи професійних орієнтирів, що перешкоджає адекватній оцінці ситуації, вчинків або явищ.