безлюдько

Значення

1. (Фольклор) –

   Власна назва міфічної істоти в українському фольклорі, духа-пустунника, що живе в безлюдних місцях (лісах, болотах) і може збивати людей зі шляху або лякати їх.

2. (Географія) –

   Заст. або діал. Позначення безлюдної, глухої місцевості; пустка, глушина.

Правопис та відмінювання