безлік

1. Велика кількість, множина когось або чогось; сила-силенна, сила.

2. (у філософії) Нескінченна множина, незчисленна кількість; протилежність поняттю “ніщо”.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |