безлік

[bɛzlik] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Велика кількість, множина когось або чогось; сила-силенна, сила.

  2. (Філософія) –

    (у філософії) Нескінченна множина, незчисленна кількість; протилежність поняттю “ніщо”.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. безлік, р. безліку, д. безлікові, з. безлік, о. безліком, м. безлікові, к. безліку

Більше записів