безліч

Приклад 1:
Безумна безліч форм. Багатство, що призначене для мар, а ввиш пустеля неба — людський ляк і захват, мертве світло, лиш дуб, рослинний , над лісом, гордий і скупий монарх, підводить вранці сонця жезл над марнотратним світом.
— Невідомий автор

Приклад 2:
Наважуюся про це говорити навіть тут, у цьому зачарованому і вмираючому місті, де поставлено йому пам’ятники у вигляді дзвіниці Святого Марка і незліченних колон, у місті, де культ його присутній незримо, в генах і мимовільних поглядах, у місті, яке свого часу породи­ ло одного з найзапекліших жерців і великомучеників його, пана Ph, жорстокого культу — я маю тут на увазі, звісно, видатного сексте- рориста Казаллеґру, е-е, перепрошую, Казанову, з бурхливим життям якого пов’язано безліч нісенітниць, леґенд і не толерованих мною пересудів. Наважуюся говорити на цю драстичну тему з тієї простої причини, що моє ім’я нині широко шельмують завдяки моїм багатолітнім досліджен­ ням феномена пана Ph і все­ бічній обізнаності з кожним його проявом.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 3:
(15) ОРФЕЙ У ВЕНЕЦІЇ Опера buffa у формі pasticcio на три дії та безліч картин Оригінальна ідея і лібрето — Метью КУЛІКОФФ Дійові особи: Орфей, поет і співець………………………………. Ріна, венеційська красуня………………………… Асклепіо, її охоронець та злий дух……………. Інквізитор………………………………………………. Спарафучіле, найманий вбивця……………….. Смеральдіна Кляріче……………………………………………………. Розалінда Карамбольйо л молоді офіцери, Пантальоне > вони ж — співці,………… Ґалілейо ) вони ж — залицяльники тенор або баритон сопрано бас баритон тенор або фальцет сопрано і меццо-сопрано тенори і баритон агенти інквізиціїконтрабас альт сопраноГолос Еврідіки Дія відбувається в усі часи і всюди, але цього разу — в театрі «Ля Феніче» 153 ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ «Симон Бокканеґра»), Дж. Франческо МАЛІП’ЄРО («Орфеїда», «Ґольдо- ніяна», «Венеційська містерія»), Ґеорґа Фрідріха ГЕНДЕЛЯ («Акід і Галятея», «Рінальдо»), Христофора Віллібальда ҐЛЮКА («Деметрій», «Орфей і Еврідіка»), Вольфґанґа Амадея МОЦАРТА («Дон Джованні», «Cosi fan tutte»), Ігоря СТРАВИНСЬКОГО («Орфей») і… кілька тактів з Ріхарда ВАҐНЕРА!
— Андрухович Юрій, “Перверзія”