Словник Української Мови
Буква
1. Відсутність порядку, організованості; стан, коли все перебуває у розладі, хаосі, плутанині.
2. Порушення нормального ходу, стану чогось; розлад, дисфункція (наприклад, у діяльності організму, механізму, установи).
3. Розбіжність, неузгодженість у чомусь; відсутність гармонії, ладу (наприклад, у думках, почуттях).
Приклад 1:
А в козацькому таборі стояв безлад: старшина з’їхалася докупи й радилася, що робити; більшість раяли помиритись з поляками, ніхто не хотів бою. Ніхто не кермував військом, строї розладналися, козаки й самі сперечалися між собою.
— Франко Іван, “Мойсей”
Приклад 2:
Ентропія характеризує безлад в системі, чим вище безлад, тим вище ентропія. В п е р ш е п о н я т т я ” е н т р о п і я ” в в е д е н о в X I X с т .
— Невідомий автор