Древослів

Словник Української Мови

безквитковий

[bɛzkʋɪtkoʋɪj] Прикметник

Буква:Б

Значення

  1. (Техніка) –

    Який не потребує квитка для проходу або користування послугою.

  2. (Техніка) –

    Який здійснюється або функціонує без використання паперових чи електронних квитків (про систему проїзду, оплати тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. безквитковий, р. безквиткового, д. безквитковому, з. безквиткового, о. безквитковим, м. безквитковім

Більше записів