безкризовість

1. Властивість або стан, за якого відсутні кризи, різкі порушення, складні ситуації у функціонуванні будь-якої системи (економічної, політичної, соціальної, психологічної тощо); здатність розвиватися плавно, без різких негативних зрушень.

2. У медицині — період або стан перебігу хронічного захворювання, коли відсутні гострі прояви та симптоми; стадія ремісії.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |