безкорисність

Властивість за значенням прикметника “безкорисний”; відсутність користі, практичної цінності або позитивного результату; марність, даремність.

Стан або положення, коли щось не приносить ніякої вигоди, не є потрібним або неспроможне виконувати призначену функцію.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |