безкебетний

[bɛzkɛbɛtnɪj] Прикметник

Буква:Б

Значення

  1. (Етнографія) –

    Який не має кебе́ти — не має високої, конусоподібної шапки (кебе́ти), що є частиною традиційного вбрання деяких народів (наприклад, кримських татар).

  2. (Соціологія) –

    У переносному значенні: позбавлений ознак національної ідентичності, традиційного вигляду або колориту; асимільований, знеособлений.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. безкебетний, р. безкебетного, д. безкебетному, з. безкебетного, о. безкебетним, м. безкебетнім

Більше записів