безгромадянство

Значення

1. (Юриспруденція) –

   Правовий статус особи, яка не має громадянства жодної держави та не є іноземцем, а отже не користується дипломатичним захистом і повним обсягом прав, гарантованих громадянам.

2. (Юриспруденція) –

   Явище або стан відсутності у особи громадянства, часто внаслідок колізії законів різних країн, розпаду держави або свідомого позбавлення громадянства.

Правопис та відмінювання