Значення
- (Філософія) –
Властивість за значенням прикметника “безгранний”; відсутність меж, обмежень у просторі, часі, розвитку, прояві; неосяжність, безмежність.
- (Література) –
Переносно: надзвичайна широта, глибина та різноманітність прояву якоїсь якості, явища, почуття тощо; невичерпність.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. безгранність, р. безгранності, д. безгранності, з. безгранність, о. безгранністю, м. безгранності, к. безгранносте