безглуздя

[bɛzɦluzdjɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Психологія) –

    Відсутність розуму, глупота, нерозумність як абстрактна властивість.

  2. (Лінгвістика) –

    Безглузда, нерозумна дія, вчинок або висловлювання; нісенітниця, абсурд.

  3. (Філософія) –

    Стан, коли щось позбавлене сенсу, логіки або мети; беззмістовність, абсурдність.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. безглуздя, р. безглуздя, д. безглуздю, з. безглуздя, о. безглуздям, м. безглузді, к. безглуздя

Більше записів