Значення
- (Філософія) –
Властивість або стан того, що є безглуздим; відсутність здорового глузду, логіки, розумного змісту в думках, вчинках, явищах тощо.
- (Лінгвістика) –
Безглузда, нерозумна дія, вчинок або висловлювання; дурниця, абсурд.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. безглуздість, р. безглуздості, д. безглуздості, з. безглуздість, о. безглуздістю, м. безглуздості, к. безглуздосте