Значення
- (Психологія) –
Робити безглузді вчинки, поводитися нерозумно, несерйозно; дуріти, пустувати.
- (Лінгвістика) –
Говорити безглуздя, нісенітниці; маячнити.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я безглуздіюся, ти безглуздієшся, він безглуздіється, ми безглуздіємося, ви безглуздієтеся, вони безглуздіються