Значення
- (Психологія) –
Робити безглузді вчинки, поводитися нерозумно, необачно; говорити дурниці, нісенітниці.
- (Лінгвістика) –
(рідко) Тратити час даремно, марнувати його на пусті, невартісні справи.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я безглуздію, ти безглуздієш, він безглуздіє, ми безглуздіємо, ви безглуздієте, вони безглуздіють