1. Відсутність розуму, глупота, нерозумність як абстрактна властивість.
2. Безглузда, нерозумна дія, вчинок або висловлювання; нісенітниця, абсурд.
3. Стан, коли щось позбавлене сенсу, логіки або мети; беззмістовність, абсурдність.
Словник Української Мови
Буква
1. Відсутність розуму, глупота, нерозумність як абстрактна властивість.
2. Безглузда, нерозумна дія, вчинок або висловлювання; нісенітниця, абсурд.
3. Стан, коли щось позбавлене сенсу, логіки або мети; беззмістовність, абсурдність.
Приклад 1:
ПОСТКАРНАВАЛЬНЕ БЕЗГЛУЗДЯ ЩО НА ОБРІЇ?1 Додаток для запрошених Живемо нині під знаком печального слова «після». Вірні своїй природі та технології, не хочемо усвідомити, що то 1 Подальші два фрагменти перекл.їдено ч італійської мови.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
III Перше, що, взявши квитка, спало на думку Іванові Семеновичу, це розірвати цього рожевого папірця, вийти геть на завіяні снігом безлюдні вулиці й знову стати звичайним, спокійним і рівним, — коли ясно тобі все й зрозуміло, — яким і був він до цього безглуздя! Це ж безглуздя — замість, відіспавшися після безсонної ночи, сісти до звичної й цікавої праці, тинятись аж до синього вечора містом, ніби намагаючись обдумати щось важливе й невідкладне, коли, власне, й нема про що думати; а тепер, як і напередодні, проштовхуватись до цих широких дверей, за якими не знать з чого обгорне його досада… А на кого ж, як не на себе, може він досадувати сьогодні?
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 3:
— до абсурду, до безглуздя [15] pro forma (лат.) — з формальних міркувань [16] a priori (лат.)
— Невідомий автор