безгальмівність

Властивість за значенням прикметника “безгальмівний”; відсутність обмежень, стримування у висловлюваннях, діях або проявах почуттів.

Нестримність, нездержаність у поведінці, мові або емоціях; стан, коли щось (наприклад, мова, сміх, гнів) виявляється з надмірною силою, без усяких перешкод.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |