1. Який не має еців (старовинних польських срібних монет); неоціненний, безцінний, надзвичайно цінний.
2. (переносне значення) Дуже добрий, чудовий, надзвичайно приємний.
безецний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |
Древослів
Словник Української Мови