безестокадний

1. (у кінематографі) Такий, що знятий без використання техніки естокади (знімання однієї й тієї ж сцени з різних точок одночасно декількома камерами для подальшого монтажу).

2. (про фільм, сцену) Зрежисований та змонтований таким чином, що створює ілюзію безперервного, єдиного кадру, знятого без монтажних склеювань (наприклад, за допомогою довгих, плавних рухів камери та ретельно відпрацьованої акторської гри).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |