Значення
- (Філософія) –
Властивість або стан за значенням прикметника “бездухий”; відсутність духовного життя, внутрішнього світу, високих ідеалів, моральних принципів; душевна спустошеність.
- (Мистецтво) –
Відсутність живості, енергії, виразності; безбарвність, беземоційність (у творі мистецтва, виконанні, поведінці тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. бездухість, р. бездухості, д. бездухості, з. бездухість, о. бездухістю, м. бездухості, к. бездухосте