Значення
- (Техніка) –
Властивість технічних пристроїв, систем зв’язку або мереж, що полягає в передачі інформації (даних, сигналу) на відстань без використання провідників (дротів), зазвичай за допомогою радіохвиль, інфрачервоного випромінювання або інших безпровідних технологій.
- (Інформаційні технології) –
Технологія або спосіб організації зв’язку, коли пристрої об’єднуються в мережу або комунікують між собою без фізичного кабельного з’єднання.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. бездротовість, р. бездротовості, д. бездротовості, з. бездротовість, о. бездротовістю, м. бездротовості, к. бездротовосте