бездомішковість

[bɛzdomiʃkoʋistʲ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Соціологія) –

    Бездомішковість — стан, коли людина не має постійного житла, притулку або місця, яке вона може вважати домом, що призводить до життя на вулиці, в неналежних для проживання приміщеннях або в тимчасових притулках.

  2. (Соціологія) –

    Бездомішковість — соціальне явище, що характеризується масовим або поширеним відсутністю постійного житла у певної групи населення, часто як наслідок економічних криз, конфліктів, соціальної політики або особистих обставин.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бездомішковість, р. бездомішковості, д. бездомішковості, з. бездомішковість, о. бездомішковістю, м. бездомішковості, к. бездомішковосте

Більше записів