Значення
- (Соціологія) –
Бездомішковість — стан, коли людина не має постійного житла, притулку або місця, яке вона може вважати домом, що призводить до життя на вулиці, в неналежних для проживання приміщеннях або в тимчасових притулках.
- (Соціологія) –
Бездомішковість — соціальне явище, що характеризується масовим або поширеним відсутністю постійного житла у певної групи населення, часто як наслідок економічних криз, конфліктів, соціальної політики або особистих обставин.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. бездомішковість, р. бездомішковості, д. бездомішковості, з. бездомішковість, о. бездомішковістю, м. бездомішковості, к. бездомішковосте