Бездомішковість — стан, коли людина не має постійного житла, притулку або місця, яке вона може вважати домом, що призводить до життя на вулиці, в неналежних для проживання приміщеннях або в тимчасових притулках.
Бездомішковість — соціальне явище, що характеризується масовим або поширеним відсутністю постійного житла у певної групи населення, часто як наслідок економічних криз, конфліктів, соціальної політики або особистих обставин.